Новини:

20 жовтень 2010 року


 Кредитна кооперація по-українськи: крізь терени, але якою дорогою до зірок? 

Сучасні кредитні спілки почали утворюватися на українському фінансовому ринку в 1992 році. Традиційна ринкова ніша кредитних спілок — соціальне кредитування, мікрокредитування, орієнтоване на малозабезпечені категорії населення, дрібних підприємців і фермерів. 

У цілому кредитні спілки покликані сприяти підвищенню загального рівня купівельної спроможності, ділової активності й зайнятості населення, особливо в сільській місцевості. 

Проте, навіть в умовах фінансової кризи більшість українських кредитних спілок кредитували та продовжують кредитувати населення, не зважаючи на те, що позбавлені будь-якої державної підтримки.

Стан ринку кредитних кооперації

Слід констатувати той факт, що держава з часів появи в незалежній Україні кредитних спілок не приділяла належної уваги їхньому розвитку. Зокрема, це проявляється в тому, що, по-перше, повноцінний спеціальний закон був прийнятий лише в грудні 2001 року, а відповідну підзаконну нормативно-правову базу почали формувати тільки в 2003 році з появою регулятора в особі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. 

По-друге, Закон України «Про кредитні спілки» давно вимагає суттєвого доопрацювання з метою усунення існуючих ризиків у діяльності кредитних спілок. Однак протягом останніх чотирьох років відповідні законодавчі ініціативи не реалізовано. 

По-третє, за весь час існування кредитних спілок так і не утворено загальнодержавну систему гарантування вкладів членів кредитних спілок. Обговорення цього питання на всіх владних рівнях протягом останніх п’яти років не призвело до ухвалення відповідних політичних рішень та їх реалізації. 

Крім того, на відміну від банків кредитні спілки не мають доступу до зовнішніх джерел підтримання ліквідності, що особливо критично в умовах системних фінансових криз, формальне покладення механізмів захисту прав членів кредитних спілок на Держфінпослуг не вирішило проблеми по суті, а існуюча правоохоронна система виявилася недостатньо дієвою й оперативною в справі виявлення та припинення правопорушень у діяльності посадових осіб тієї частини кредитних спілок, яка в силу зазначених вище чинників використовувалася для здійснення сумнівних чи особливо ризикових фінансових схем.
 
Також існуючий організаційний статус і діюча система фінансування діяльності регулятора не дозволяють Держфінпослуг налагодити належний пруденційний нагляд і здійснювати дієвий вплив на кредитні спілки в разі виникнення ризиків їхньої неплатоспроможності чи втрати ліквідності. 
У результаті такої державної політики склалася ситуація, коли на ринку утворилися й розвилися дві групи структур.

Перша група — класичні кредитні спілки, діяльність яких проводилася на засадах стабільності, прозорості, соціальної відповідальності й дотримання міжнародних кооперативних принципів. 

Друга — так звані псевдо-кредитні спілки, що по своїй суті є стандартними бізнес-проектами, які здійснюють ризикову фінансову політику та реалізовують сумнівні фінансові схеми. 
Світова фінансова криза стала каталізатором і наочно проявила проблеми ринку кредитної кооперації. Зокрема, стало очевидним, що саме кредитні спілки, які відносилися до першої групи, з мінімальними втратами пережили активну фазу кризи, сьогодні відновлюють свої ринкові позиції й деякі з них потребують негайної підтримки у вигляді рефінансування. 

 Решта кредитних спілок підлягає цивілізованому й ефективному виведенню з ринку. Проте, слід урахувати інтереси членів таких кредитних спілок-громадян України.

Вихід знаходить той, хто його шукає

Розуміючи проблеми, що наразі виникли на ринку кредитної кооперації, Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС), яка представляє інтереси 157 кредитних спілок, запропонувала державним органам невідкладні кроки, що дозволять змінити напрямок розвитку кредитних спілок й загальну ситуація на ринку. Так є нагальна потреба ухвалити законопроект «Про фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок» (№ 3265) і за участю й під контролем держави створити систему гарантування вкладів. Кошти зазначеного Фонду мають формуватися за рахунок внесків кредитних спілок, однак є доцільним у вигляді субсидії або довгострокової позики виділити певне стартове фінансування діяльності Фонду.

 Також слід забезпечити доступ кредитних спілок до механізмів рефінансування з боку держави та/або Національного банку України з метою підтримки їхньої ліквідності й відновлення платоспроможності.

 Щоб зняти соціальну напругу з боку десятків тисяч громадян України, переважно пенсіонерів і представників малозабезпечених верств населення, ВАКС вважає за доцільне запровадити механізм компенсації з боку держави вкладів громадян, втрачених у збанкрутілих під впливом фінансової кризи кредитних спілках. 

 При цьому, компенсація має проводитися під жорстким контролем державного регулятора, в тому числі й через уведення в такі кредитні спілки тимчасової адміністрації, а щодо посадових осіб зазначених кредитних спілок має бути проведене ретельне розслідування їхньої причетності до доведення кредитних спілок до стану фактичного банкрутства. 

 Можливість зробити діяльність кредитних спілок прозорішою і безпечнішою для членів має забезпечити ухвалення урядового законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації» (№ 2256).

 Також, на думку керівництва асоціації, невідкладно потрібно упорядкувати ситуацію, що склалася навколо профільного регулятора кредитних спілок — Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Оскільки наразі Держфінпослуг має обмежені функціональні можливості та низький рівень відомчої й фінансової незалежності, і це перешкоджає здійсненню ефективного регулювання та нагляду за діяльністю ринків небанківських фінансових послуг України, особливо в умовах фінансової кризи. 

 Іншим варіантом вирішення завдання щодо забезпечення належного рівня регулювання і нагляду за діяльністю кредитних спілок є віднесення кредитних спілок до наглядової компетенції Національного банку України, сконцентрувавши таким чином нагляд за обома видами кредитних установ, що мають право залучати вклади громадян, в одному регуляторі.

 Навести ж лад в секторі кредитних спілок й зробити кроки, що допоможуть унеможливити створення псевдо-кредитівок (про що йшлося вище), реально буде тоді, коли всі учасники ринку, особливо ті, які працюють з вкладами населення, стануть членами саморегулівних організацій (СРО). Тому потрібно негайно вжити заходів щодо утворення СРО кредитних спілок. Це можливо за умови прийняття спеціального закону або внесення змін до чинної редакції ст. 24 Закону України «Про кредитні спілки», або шляхом ухвалення проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки» (реєстраційний номер 6010).

 Щоб протидії проявам шахрайства, що зараз мають місце в частині кредитних спілок, також необхідно активізувати роботу правоохоронних органів. З цією метою необхідно утворити постійно діючий міжвідомчий механізм координації дій та оперативного обміну інформацією між зацікавленими державними органами, включаючи правоохоронні органи, Держфінпослуг і Держфінмоніторингом.

Довідка

Щодо кредитних спілок й їхніх членів

Сьогодні в Державному реєстрі фінансових установ зареєстровано 700 кредитних спілок. У порівнянні з даними 2009 року їх зменшилось на 14 %.

Наразі кредитні спілки об’єднують близько 1,5 млн членів-українських громадян, що на 29 % менше, ніж у 2009 році.

Більше 70 тисяч членів кредитних спілок вклали на депозитні рахунки 1,7 млрд грн (для порівняння: у 2008 році 164 тисячі членів вклали 3,95 млрд грн).

У той же час приблизно 336 тисяч членів кредитних спілок взяли кредитів на загальну суму 2,74 млрд грн та використали їх на споживчі цілі, ведення фермерських і сільськогосподарських господарств. 

Щодо активів кредитних спілок

Сумарні активи кредитних спілок сьогодні складають близько 3 млрд грн, при цьому темпи падіння в порівнянні з 2008 і 2009 роками збільшилися практично в 1,5 рази (темпи падіння: 1 півріччя 2009 р. по відношенню до 2008 р. — 24 %, 2010 р. по відношенню до 2009 р. — понад 35%).

Щодо карних і кримінальних справ

Протягом 2008—2010 років прокуратурою порушено 144 кримінальні справи пов’язані із діяльністю кредитних спілок. Підозрюваними та обвинуваченими по таких справах визнані, в тому числі, і службові особи 43 кредитних спілок.

Найбільш типові склади злочинів: шахрайство, привласнення та розтрата майна, зловживання службовим становищем.

Про Всеукраїнську асоціацію кредитних спілок

Станом на жовтень 2010 року Всеукраїнська асоціація кредитних спілок об’єднує 157 кредитних спілок (ВАКС) з різних областей України. Асоціація існує з 2003 року й з початку своєї роботи до її лав входять класичні кредитні спілки, які працюють на кооперативних засадах і в яких забезпечується верховенство інтересів їхніх членів.

ВАКС створена для того, щоб взаємодіяти з державними органами, представляючи інтереси кредитних спілок, працювати над удосконаленням законодавства, що стосується діяльності кредитних спілок, консультувати, навчати членів асоціації, забезпечувати інформаційну підтримку тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^


:: Тема дня:

  • Причини падіння курсу гривні до долара:

    загальний фон на світових ринках
    жорста привязка гривні до долара
    підвищення цін на сировину
    бездіяльність НБУ