Новини:

3 липень 2014 року


 

Вишиванка іде по Землі 

А я іду по світу в вишиванці. 

Я – українець! І горджуся цим.

 

 Кожне свято – це радість, щире спілкування, розваги та частування. 

З давніх-давен український народ витворив прекрасні свята, склав прекрасні пісні, бо серед людей одвічно жила тяга до прекрасного, привабливого, естетично доцільного і етично вивершеного. 

Свята й обряди – це ціла духовна система споконвічного життя українського народу з художніми образами, ритуальними дійствами, з образним словом, музикою, танцями, зі святковим вбранням, із хлібом та душею, із щирістю та щедрістю. У них втілено досвід народу, постійно сущу творчу силу духу, світогляд, що становить його національне обличчя, духовну велич та мистецьку самобутність. 

29 червня 2014 року уперше громада Пустомит створила своє незабутнє свято «Вишиванка іде по землі», добре розуміючи, який глибокий зміст воно несе: любов до рідної землі, до свого народу – все найсокровенніше і найдорожче опредметнилося через вічний український символ – вишиванку.

 І запалахкотіло місто маєвом українських вишиванок. 

Здавалося, що задумане не під силу не тільки загалові, а й фахівцям. Та організатори й учасники свята довели, що воістину народні традиції завжди були на часі. Одягнені у вишиті сорочки старші люди, молодь, діти заполонили святково прибрану площу, віталися, усміхалися, були доброзичливі, очікували духовного єднання і звершували його. 

Дійство розпочалося молитвою за Україну і український народ. Парохи церкви Успіння Пресявятої Богородиці отець Юрій, отець Ростислав та отець Омелян – парох церкви Зіслання Святого Духа звернулися до Бога у щирій молитві, щоб він послав нам силу перебороти все погане у житті, подолати несправедливе і нечесне, дав нам наснагу і бажання робити добро, послав українцям мир і спокій, допоміг забезпечити справді гідне життя, до якого Господь нас призначив. 

В програмі свята, яке майстерно вели Ігор Назар та Наталія Цюзь були цікаві конкурси: «Наймолодший учасник» (переможець Нера Юрій (2 місяці); «Найстарший учасник» (переможці п. Ганна Тхір та п. Теодор Журавчик (82 роки); «Барвиста вишиванка» (переможець п. Марія Гунько (блузка вишита 36 кольорами). Ці учасники були нагороджені призами від кредитної спілки «Вигода». 

Діти залюбки плели традиційні українські віночки (під пильним оком Читайло О. Л., Мороз С. М.) та долучалися до сучасного виду творчості – малюнку на тілі (дівчата – волонтерки Христина Онисько, Юлія Лисиця). 

Українське народне мистецтво – одне з кращих у світі. Українські вишиванки, різьби по дереві, писанки й інші твори народного мистецтва славляться на цілий світ. Пустомитівський край теж має талановитих майстринь Лідію Кучму, Курилас Наталію, Близняк Любов, Хархаліс-Семенюк Галину, котрі представили свої роботи на святі «Вишиванка іде по землі». Районний будинок школяра організував виставку дитячої творчості, де були вироби з бісеру, з дерева, вишиванки. 

Не забули під час свята і про наших воїнів – захисників: всі мали змогу написати кілька слів, що йшли від душі і серця, діти – намалювати малюнок, щоб підтримати тих, що зараз відстоюють нашу свободу, обороняють свій народ від ворогів. Дуже активними були школярі. Дівчатка і хлопчики бажали солдатам здоровими і з перемогою повертатися додому, дякували за жертовність. 

Впродовж усьго дійства зі сцени лунали найкращі українські пісні у виконанні наших артистів Діани Глухової, Галини Панчишин, Наталії Русин, гурту «МиНеТакі». 

Українські танці – теж одні з кращих у світі. Свою творчість пустомитівчанам показав вокально-хореографічний ансамбль «Юна» (солістка Яна Паук, керівник Людмила Паук). Виступили на святі маленькі вихованці дошкільної установи №3 м. Пустомити (завідувач п. Леся Кондюх). Завдяки старанням п. Ірини Шуст – Назарчук потішив учасників свята піснями лауреат Всеукраїнських та міжнародних конкурсів гурт «Намисто». 

Панувала піднесена атмосфера, на обличчях людей цвіли усмішки. 

Кульмінацією свята став ланцюг єднання: взявшись за руки та розтягнувши принесені з собою вишиті рушники, учасники утворили велетенський (до 500 м.) вишитий рушник, щедро простеливши його своїм рідним, друзям, гостям як символ чистоти почуттів, безмежної любові до свого народу. 

Повернувшись на площу, всі разом виконали державний гімн України. 

Свято вдалося. Ніхто не шкодував, що прийшов та відчув себе членом пустомитівської спільноти, котру єднала любов до свого, до духовного, до національного. 

Тож шануймо і любім свою рідну мову, свої звичаї і все своє, рідне. Ми талановитий народ. Позбуваймося своїх хиб, горнімося до культури, до освіти, тоді й доля наша буде краща, ніж тепер. 

Мешканці щиро дякують ініціаторам свята отцю Юрію, Ользі Петришин, Марії Сех та співорганізаторам Паук Людмилі – режисеру свята, Лемішко Надії, Жидачеку Андрію, всім волонтерам та людям доброї волі. 

Українці зберегли багато обрядів і звичаїв, що вказують на те, що це давній народ, та створюють нові, сучасні, бо українці народ культурний та розумний. Тому маємо надію, що свято вишиванки стане традиційним для мешканців міста Пустомити. 

Надія Лемішко



^


:: Тема дня:

  • Причини падіння курсу гривні до долара:

    загальний фон на світових ринках
    жорста привязка гривні до долара
    підвищення цін на сировину
    бездіяльність НБУ